1. Вид спорту. Сторична довідка про розвиток виду спорту в світі та в Україні. Стисла характеристика правил змагань та філософії виду спорту
06.08.2010, 09:38
Інформаційна довідка: ВИД СПОРТУ - ХОРТИНГ Всесвітня Федерація Хортингу (World Horting Federation) заснована в Україні у м. Києві громадянином України Едуардом Єрьоменком, являє собою міжнародну громадську організацію фізкультурно-спортивного спрямування, яка розвиває і культивує хортинг у світовій класифікації змішаних спортивних єдиноборств. Основною метою федерації є здійснення комплексної програми популяризації хортингу як самостійного виду спорту на міжнародній арені. В Міжнародних правилах хортингу є декілька відокремлених різнопланових розділів змагань, основним з яких є двораундовий комплекс спортивного поєдинку, який дозволяє охопити весь природний арсенал прийомів самозахисту людини, які включені у спортивну змагальну програму. Для плідної співпраці із Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, ефективного розвитку та популяризації хортингу в Україні була зареєстрована Міністерством юстиції України Українська Федерація Хортингу. Даний вид спорту, як спортивне єдиноборство, сформувався в результаті узагальнення багаторічного досвіду та творчих винаходів тренерів, вчених, спортсменів України, а з розвитком і багатьох інших країн світу, які збагатили техніку хортингу, привнесли в неї найбільш ефективні і раціональні прийоми, об'єднав свої кращі досягнення у єдиноборствах. Таким чином, хортинг є представником нового напрямку комплексного змішаного єдиноборства у світі (ММА - HORTING, MIXED MARTIAL ART - HORTING), але різнопланові два раунди двобою суттєво відрізняють даний вид спорту від інших, завдяки розробленим правилам змагань, яких до даного моменту в світі не застосовувалось. Цей спортивний винахід залучає до змагань з хортингу спортсменів з багатьох інших видів єдиноборств, чим обумовлює массовість учасників на спортивних заходах з хортингу. Всесвітня Федерація Хортингу сповідає відкрите конструктивне співробітництво з усіма, хто має інтерес в становленні хортингу, як повноконтактного виду спорту на міжнародній арені змішаних бойових мистецтв. Історична довідка Вид спорту Хортинг було засновано в Україні і розробка його правил змагань була спрямована на виключно природний винахід техніки самозахисту та спортивних прийомів одноборства, ініціатором якого виступив Е.А.Єрьоменко - випускник Дніпропетровського Державного інституту фізичної культури кафедри боротьби і боксу (1995 р., завідувач кафедри олімпійський чемпіон з борсу В.Г.Савченко), народжений у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на землях Придніпровья, де споконвіку поважилися та передавалися з покоління в покоління багаті народні культурні та бойові традиції українського козацтва війська запорозького. В період навчання Єрьменка на юридичному факультеті Київського Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка йому довелося навчатися у видатного історика-дослідника завідувача кафедри історії України доктора історичних наук професора Володимира Івановича Сергійчука, яких надав історичні досліднецькі матеріали щодо фізичної підготовки та військових тренувальних традицій козацтва, зокрема історичної спадщини Придніпровья, де була розташована Запорозька Січ (о. Хортинця). Поглиблене вивчення даної теми славетної української історії зумовило надання як назви виду спорту, так і поширеного арсеналу технічних прийомів для застосування у двобої хортингу. Слово «хортинг» походить від назви відомого у світі славетного острова Хортиця, де була розташована Запорізька Січ, яка відіграла прогресивну роль в історії українського народу. Саме Хортиця була оплотом воїнів, де вдосконалювалося бойове мистецтво з метою захисту срідного краю. Так почалася історія військово-політичного центру, з яким повинні були рахуватися усі.
Ідея виникнення Хортингу, як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов’язана з відродженням давніх народних традицій, що передавалися з покоління в покоління. У пошуках витоків українського національного єдиноборства хортинг загляньмо у глибину століть. Наскільки глибокі наші традиції? Ким були наші пращури? Відомо, що в дохристиянські часи нашу землю населяли войовничі скіфи й сармати. Такими їх описували античні історики. Сарматів і нині вважають одними з найвправніших воїнів в історії людства. Можна сміливо припустити, що традиції бойового виховання нашого народу тягнуться ще від скіфів і сарматів. Цікавим є той факт, що навіть на багатьох географічні картах уже ХVІ – ХVІІ століть територію України позначали назвою SARMATIA. У Київській Русі фізичне виховання розвивалося й грунтувалося на основі багатовікових народних традицій. Найбільшого поширення набули народні ігри, кулачні бої та боротьба. Оскільки нашим пращурам доводилося багато воювати, то й ігри мали відповідне забарвлення. Вони забезпечували давньоруському населенню відновлення фізичних і моральних сил, активний відпочинок, належний стан здоров’я та фізичної підготовки. З історії відомо, що польська, литовська і українська шляхта, а згодом і московське дворянство часто віддавали своїх синів для виховування на Запорізьку Січ: вважалося, що тільки там, у середовищі відважних воїнів, можна отримати спеціальну фізичну підготовку й загартувати дух. Виховання фізично та морально досконалих чоловіків великою мірою забезпечувала доволі ефективна система фізичної підготовки, яка включала: початковий відбір молоді; її фізичне виховання в січових школах і школах джур. За часів козацтва українськими землями мандрували молоді хлопці (борці) і мірялися силою із сільськими парубками. Перемога в таких поєдинках дуже високо цінувалась у селян, а переможець на тривалий час ставав героєм парубочої громади. Аналізуючи наукову літературу, історичні документи, фольклорні та етнографічні матеріали можна констатувати, що на Запорозькій Січі існував культ фізичної досконалості людини. Це було зумовлене тим, що: – запорізькі козаки ніколи не обирали старшинами фізично недосконалих людей; – свій вільний час практично всі запорожці присвячували виконанню фізичних вправ; – одним з основних критеріїв переходу молодика в ранг "істинного” запорожця була його фізична підготовленість; – у січових школах і школах джур боло запроваджено посилене фізичне виховання дітей; – існувала велика кількість легенд і переказів про надприродні можливості козаків. Поєднання культу фізичної досконалості і високої моралі та духовності створило справжніх лицарів, еліту й гордість українського народу. Його фізична культура, розвиваючись на власній національній основі, не мала замкнутого й обмеженого характеру. Водночас, вбираючи в себе найкращі зразки європейської культури, фізична культура українців за своїм соціальним значенням та спрямованістю грунтувалася передусім на звичаях і традиціях свого народу. У період між походами на Січі проводили змагання з майстерності самозахисту, що давало змогу козакам удосконалювати практичні навички. Система підготовки, виховання характеру, вдосконалення майстерності та надбання змагального духу українських козаків лягли в основу хортигу, як виду спорту. Хоча від часів козацтва минуло багато літ, в Україні й досі відроджуються і розвиваються традиційні українські єдиноборства. Найвагомішу роль у цьому відіграє генетична пам'ять народу. На жаль, тих, хто перейняв козацьке бойове мистецтво від батьків, майже не залишилося. Тому сьогодні група заслужених тренерів і майстрів спорту з контактних видів єдиноборств, керуючись власними відчуттями й віковими традиціями, створила національний вид спорту під назвою «хортинг». І в наші дні слово Хортиця асоціюється з лицарством, відвагою та вихованням могутніх чоловіків. Саме тому спортивне єдиноборство «Хортинг» названо на честь Хортиці – сакрального центру український козаків. Розвиток хортингу має на меті спортивне виховання сильного й здорового суспільства на основі традиційних духовних цінностей українського народу. Основна мета хортингу – популярізація і підвищення ролі фізичної культури та спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, відвернення їх від шкідливих звичок, виховання особистості в дусі добропорядності, патріотизму та любові до своєї Батьківщини. Безперечно стержнем заснованого виду спорту хортинг є багатовікові традиції, що передавалися з покоління в покоління. Від часів сарматів до Київської Русі, а далі до запорозьких козаків. Хортинг в Україні є важливою складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту, патріотичного та духовного виховання молоді, відродження та розвинення українських бойових традіцій, зміцнення здоров’я, розвитку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом залучення її до участі у змаганнях, які проводить Українська Федерація Хортингу (УФХ).
Хортинг. Стисла характеристика правил змагань Правила змагань з виду спорту хортинг включають 6 розділів змагань: 1. Розділ "Двобій" - основний двораундовий комплекс; 2. Розділ "Форма" - демонстрація навчально-спортивних комплексів; 3. Розділ "Показовий виступ" - демонстрація техніки груповим виступом спортсменів; 4. Розділ "ММА HORTING" - правила Професійної Ліги Хортингу - World Horting Professional League (любительські змагання не проводяться). Двораундовий комплекс - основний розділ "Двобій" проводиться у два раунди, які відрізняються за екіпікуванням та арсеналом прийомів. Перший обов'язковий раунд проводиться в шоломах (за бажанням), у 12-тиунцових рукавицях. Дозволяються удари ногами по ногах, руках, тулубу, голові. Дозволена боротьба в стійці і партері (в партері тільки продовження прийому зі стійки). Двобій спортсменів проходить у високому темпі з ударами руками в голову, короткочасними захватами рук, ніг, дозволені аби-які збиви суперника з ніг. Якщо не було явної переваги, ногдауну, нокауту, то cудді не мають права визначення переможця і призначається другий раунд комплексного двобою. Другий обов'язковий раунд проводиться без шолому і рукавиць, спортсменам дозволяється застосування фіксаторів на коліна, гомілковостопні суглоби, лікті за бажанням. Дозволені удари ногами у голову, тулуб, по ногах, по руках. Голими руками, кулаками дозволені удари у тулуб, по плечах, передпліччях, ногах. Дозволена боротьба в стійці і партері, захвати, кидки, борьові та задушливі прийоми і в стійці і у партері, утримання суперника на підлозі хорту (змагального майданчика) за шию, тулуб, кінцівки. Після другого раунду у жінок, юнаків та юніорів слідує обов'язкове визначення переможця. У дорослих у титульних двобоях, двобоях за третє або перше місце може призначатися третій виключний раунд - за поєднаними правилами першого і другого раунду (вільний змішаний ПРАЙД-раунд). Правила змагань з виду спорту Хортинг розроблені і діють на основі досвіду та напрацювань багатьох контактних видів одноборств, і є базовим документом комплексної програми спортивного виховання дітей та юнацтва, що займаються хортингом, яка грунтується на принципах прищеплення спортсменам здорового способу життя, прагнення досягти високих результатів українських спортсменів на міжнародних змаганнях, Чемпіонатах Європи, Світу, Олімпійських Іграх, постійного вдосконалення своїх фізичних можливостей з раннього дитячого віку до літнього віку людини. Тому в хортингу зазначені вікові групи людей, які взмозі змагатися між собою за певними коректними чітко наведеними правилами. Вагові категорії в змаганнях з хортину серед дорослих взмозі охопити всіх бажаючих спортсменів і демократично порівняти їх в двобої: жіночих - 8 (вісім) категорій, чоловічих - 9 (дев'ять) вагових категорій. Дані категорії існують і в змаганнях серед вікових груп ветеранів, а це означає що людині, яка бажає продовжити змагальне життя в хортингу, не треба додатково змінювати чи навмисно утримувати свою вагу після активного періоду виступів в змаганнях серед дорослих. В змаганнях серед дорослих, якщо не виявився переможець за основний час двораундового комплексного поєдинку, надається безтерміновий третій додатковий раунд, який проводиться до наявної переваги одного спортсмена над іншим, що сприяє вихованню справжнього бійцівського духу у спортсменів хортингу, ведення ними запеклих безкомпромісних двобоїв до істиної беззаперечної перемоги. Змагання серед аби-яких вікових груп проводяться з дотриманням строгої спортивної дисципліни кожного представника команди, тренера, секунданта, судді, учасника, інших осіб, яких запрошено на змагання. Змагальні процедури супроводжуються "Правилами спортивного етикету хортингу", гідного доброзичливого поводження серед учасників заходу, що позитивно впливає на моральний клімат впродовж проведення змагання, допомагає батькам, які привели на тренування з хортингу своїх дітей та юнаків, виховувати в них крім сили та здоров'я, гарні загальнолюдські якості.
