Навчальний сайт з виду спорту Хортинг

Слово «Хортинг» походить від назви славетно відомого в світі острова Хортиця

horting — Fri, 06 Aug 2010 05:45:17 GMT

Слово «Хортинг» походить від назви славетно відомого в світі острова Хортиця, де була розташована і діяла Запорізька Січ, яка відіграла прогресивну роль в історії українського народу.
Ідея виникнення Хортингу, як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов’язана з відродженням давніх народних традицій, що передавались з покоління в покоління.
В період між походами на Січі проводилися змагання в майстерності та умінні самозахисту, які дозволяли козаків вдосконалювати практичні навички.
Система підготовки, виховання характеру, вдосконалення майстерності та надбання змагального духу українських козаків лягли в основу хортигу, як виду спорту, народженого в Україні.
Основна мета хортингу – популярізація та підвищення ролі фізичної культури і спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, відволікання від шкідливих звичок, виховання особистості в дусі добропорядочності, патріотизму та любові до своєї Батьківщини.

Інформаційна довідка: ВИД СПОРТУ - ХОРТИНГ

horting — Fri, 06 Aug 2010 05:43:01 GMT

Всесвітня Федерація Хортингу (World Horting Federation) заснована в Україні у м. Києві громадянином України Едуардом Єрьоменком, являє собою міжнародну громадську організацію фізкультурно-спортивного спрямування, яка розвиває і культивує хортинг у світовій класифікації змішаних спортивних єдиноборств. Основною метою федерації є здійснення комплексної програми популяризації хортингу як самостійного виду спорту на міжнародній арені. В Міжнародних правилах хортингу є декілька відокремлених різнопланових розділів змагань, основним з яких є двораундовий комплекс спортивного поєдинку, який дозволяє охопити весь природний арсенал прийомів самозахисту людини, які включені у спортивну змагальну програму. Для плідної співпраці із Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, ефективного розвитку та популяризації хортингу в Україні була зареєстрована Міністерством юстиції України Українська Федерація Хортингу. Даний вид спорту, як спортивне єдиноборство, сформувався в результаті узагальнення багаторічного досвіду та творчих винаходів тренерів, вчених, спортсменів України, а з розвитком і багатьох інших країн світу, які збагатили техніку хортингу, привнесли в неї найбільш ефективні і раціональні прийоми, об'єднав свої кращі досягнення у єдиноборствах. Таким чином, хортинг є представником нового напрямку комплексного змішаного єдиноборства у світі (ММА - HORTING, MIXED MARTIAL ART - HORTING), але різнопланові два раунди двобою суттєво відрізняють даний вид спорту від інших, завдяки розробленим правилам змагань, яких до даного моменту в світі не застосовувалось. Цей спортивний винахід залучає до змагань з хортингу спортсменів з багатьох інших видів єдиноборств, чим обумовлює массовість учасників на спортивних заходах з хортингу. Всесвітня Федерація Хортингу сповідає відкрите конструктивне співробітництво з усіма, хто має інтерес в становленні хортингу, як повноконтактного виду спорту на міжнародній арені змішаних бойових мистецтв.
Історична довідка
Вид спорту Хортинг було засновано в Україні і розробка його правил змагань була спрямована на виключно природний винахід техніки самозахисту та спортивних прийомів одноборства, ініціатором якого виступив Е.А.Єрьоменко - випускник Дніпропетровського Державного інституту фізичної культури кафедри боротьби і боксу (1995 р., завідувач кафедри олімпійський чемпіон з борсу В.Г.Савченко), народжений у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на землях Придніпровья, де споконвіку поважилися та передавалися з покоління в покоління багаті народні культурні та бойові традиції українського козацтва війська запорозького. В період навчання Єрьменка на юридичному факультеті Київського Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка йому довелося навчатися у видатного історика-дослідника завідувача кафедри історії України доктора історичних наук професора Володимира Івановича Сергійчука, яких надав історичні досліднецькі матеріали щодо фізичної підготовки та військових тренувальних традицій козацтва, зокрема історичної спадщини Придніпровья, де була розташована Запорозька Січ (о. Хортинця). Поглиблене вивчення даної теми славетної української історії зумовило надання як назви виду спорту, так і поширеного арсеналу технічних прийомів для застосування у двобої хортингу, що широко відображено у науковій досліднецькій дисертації, яку Е.А.Єрьоменко готує до захисту у Національній Академії педагогічних наук України.
Слово «хортинг» походить від назви відомого у світі славетного острова Хортиця, де була розташована Запорізька Січ, яка відіграла прогресивну роль в історії українського народу. Саме Хортиця була оплотом воїнів, де вдосконалювалося бойове мистецтво з метою захисту срідного краю. Так почалася історія військово-політичного центру, з яким повинні були рахуватися усі.
Ідея виникнення Хортингу, як комплексної системи самовдосконалення особистості, заснованої на фізичному, морально-етичному та духовному вихованні, пов’язана з відродженням давніх народних традицій, що передавалися з покоління в покоління.
У пошуках витоків українського національного єдиноборства хортинг загляньмо у глибину століть. Наскільки глибокі наші традиції? Ким були наші пращури? Відомо, що в дохристиянські часи нашу землю населяли войовничі скіфи й сармати. Такими їх описували античні історики. Сарматів і нині вважають одними з найвправніших воїнів в історії людства. Можна сміливо припустити, що традиції бойового виховання нашого народу тягнуться ще від скіфів і сарматів. Цікавим є той факт, що навіть на багатьох географічні картах уже ХVІ – ХVІІ століть територію України позначали назвою SARMATIA.
У Київській Русі фізичне виховання розвивалося й грунтувалося на основі багатовікових народних традицій. Найбільшого поширення набули народні ігри, кулачні бої та боротьба. Оскільки нашим пращурам доводилося багато воювати, то й ігри мали відповідне забарвлення. Вони забезпечували давньоруському населенню відновлення фізичних і моральних сил, активний відпочинок, належний стан здоров’я та фізичної підготовки. З історії відомо, що польська, литовська і українська шляхта, а згодом і московське дворянство часто віддавали своїх синів для виховування на Запорізьку Січ: вважалося, що тільки там, у середовищі відважних воїнів, можна отримати спеціальну фізичну підготовку й загартувати дух.
Виховання фізично та морально досконалих чоловіків великою мірою забезпечувала доволі ефективна система фізичної підготовки, яка включала: початковий відбір молоді; її фізичне виховання в січових школах і школах джур. За часів козацтва українськими землями мандрували молоді хлопці (борці) і мірялися силою із сільськими парубками. Перемога в таких поєдинках дуже високо цінувалась у селян, а переможець на тривалий час ставав героєм парубочої громади.
Аналізуючи наукову літературу, історичні документи, фольклорні та етнографічні матеріали можна констатувати, що на Запорозькій Січі існував культ фізичної досконалості людини. Це було зумовлене тим, що:
– запорізькі козаки ніколи не обирали старшинами фізично недосконалих людей;
– свій вільний час практично всі запорожці присвячували виконанню фізичних вправ;
– одним з основних критеріїв переходу молодика в ранг "істинного” запорожця була його фізична підготовленість;
– у січових школах і школах джур боло запроваджено посилене фізичне виховання дітей;
– існувала велика кількість легенд і переказів про надприродні можливості козаків.
Поєднання культу фізичної досконалості і високої моралі та духовності створило справжніх лицарів, еліту й гордість українського народу. Його фізична культура, розвиваючись на власній національній основі, не мала замкнутого й обмеженого характеру. Водночас, вбираючи в себе найкращі зразки європейської культури, фізична культура українців за своїм соціальним значенням та спрямованістю грунтувалася передусім на звичаях і традиціях свого народу.
У період між походами на Січі проводили змагання з майстерності самозахисту, що давало змогу козакам удосконалювати практичні навички. Система підготовки, виховання характеру, вдосконалення майстерності та надбання змагального духу українських козаків лягли в основу хортигу, як виду спорту.
Хоча від часів козацтва минуло багато літ, в Україні й досі відроджуються і розвиваються традиційні українські єдиноборства. Найвагомішу роль у цьому відіграє генетична пам'ять народу. На жаль, тих, хто перейняв козацьке бойове мистецтво від батьків, майже не залишилося. Тому сьогодні група заслужених тренерів і майстрів спорту з контактних видів єдиноборств, керуючись власними відчуттями й віковими традиціями, створила національний вид спорту під назвою «хортинг».
І в наші дні слово Хортиця асоціюється з лицарством, відвагою та вихованням могутніх чоловіків. Саме тому спортивне єдиноборство «Хортинг» названо на честь Хортиці – сакрального центру український козаків. Розвиток хортингу має на меті спортивне виховання сильного й здорового суспільства на основі традиційних духовних цінностей українського народу.
Основна мета хортингу – популярізація і підвищення ролі фізичної культури та спорту, патріотичне виховання, залучення дітей та юнацтва до здорового способу життя, відвернення їх від шкідливих звичок, виховання особистості в дусі добропорядності, патріотизму та любові до своєї Батьківщини. Безперечно стержнем заснованого виду спорту хортинг є багатовікові традиції, що передавалися з покоління в покоління. Від часів сарматів до Київської Русі, а далі до запорозьких козаків. Хортинг в Україні є важливою складовою загальнодержавної системи фізичної культури і спорту, патріотичного та духовного виховання молоді, відродження та розвинення українських бойових традіцій, зміцнення здоров’я, розвитку фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом залучення її до участі у змаганнях, які проводить Українська Федерація Хортингу (УФХ).

Хортинг. Стисла характеристика правил змагань
Правила змагань з виду спорту хортинг включають 6 розділів змагань:
1. Розділ "Хортинг" - основний двораундовий комплекс;
2. Розділ "Двобій" - правила першого раунду;
3. Розділ "Ногдаун" - правила другого раунду без боротьби;
4. Розділ "Форма" - демонстрація навчально-спортивних комплексів;
5. Розділ "Показовий виступ" - демонстрація техніки груповим виступом спортсменів;
6. Розділ "ММА HORTING" - правила Професійної Ліги Хортингу - World Horting Professional League (любительські змагання не проводяться).
Двораундовий комплекс - основний розділ "Хортинг" проводиться у два раунди, які відрізняються за екіпікуванням та арсеналом прийомів. Перший обов'язковий раунд проводиться в шоломах (за бажанням), у 12-тиунцових рукавицях. Дозволяються удари ногами по ногах, руках, тулубу, голові. Дозволена боротьба в стійці і партері (в партері тільки продовження прийому зі стійки). Двобій спортсменів проходить у високому темпі з ударами руками в голову, короткочасними захватами рук, ніг, дозволені аби-які збиви суперника з ніг. Якщо не було явної переваги, ногдауну, нокауту, то cудді не мають права визначення переможця і призначається другий раунд комплексного двобою. Другий обов'язковий раунд проводиться без шолому і рукавиць, спортсменам дозволяється застосування фіксаторів на коліна, гомілковостопні суглоби, лікті за бажанням. Дозволені удари ногами у голову, тулуб, по ногах, по руках. Голими руками, кулаками дозволені удари у тулуб, по плечах, передпліччях, ногах. Дозволена боротьба в стійці і партері, захвати, кидки, борьові та задушливі прийоми і в стійці і у партері, утримання суперника на підлозі хорту (змагального майданчика) за шию, тулуб, кінцівки. Після другого раунду у жінок, юнаків та юніорів слідує обов'язкове визначення переможця. У дорослих у титульних двобоях, двобоях за третє або перше місце може призначатися третій виключний раунд - за поєднаними правилами першого і другого раунду (вільний змішаний ПРАЙД-раунд).
Правила змагань з виду спорту Хортинг розроблені і діють на основі досвіду та напрацювань багатьох контактних видів одноборств, і є базовим документом комплексної програми спортивного виховання дітей та юнацтва, що займаються хортингом, яка грунтується на принципах прищеплення спортсменам здорового способу життя, прагнення досягти високих результатів українських спортсменів на міжнародних змаганнях, Чемпіонатах Європи, Світу, Олімпійських Іграх, постійного вдосконалення своїх фізичних можливостей з раннього дитячого віку до літнього віку людини. Тому в хортингу зазначені вікові групи людей, які взмозі змагатися між собою за певними коректними чітко наведеними правилами. Вагові категорії в змаганнях з хортину серед дорослих взмозі охопити всіх бажаючих спортсменів і демократично порівняти їх в двобої: жіночих - 8 (вісім) категорій, чоловічих - 9 (дев'ять) вагових категорій. Дані категорії існують і в змаганнях серед вікових груп ветеранів, а це означає що людині, яка бажає продовжити змагальне життя в хортингу, не треба додатково змінювати чи навмисно утримувати свою вагу після активного періоду виступів в змаганнях серед дорослих.
В змаганнях серед дорослих, якщо не виявився переможець за основний час двораундового комплексного поєдинку, надається безтерміновий третій додатковий раунд, який проводиться до наявної переваги одного спортсмена над іншим, що сприяє вихованню справжнього бійцівського духу у спортсменів хортингу, ведення ними запеклих безкомпромісних двобоїв до істиної беззаперечної перемоги.
Змагання серед аби-яких вікових груп проводяться з дотриманням строгої спортивної дисципліни кожного представника команди, тренера, секунданта, судді, учасника, інших осіб, яких запрошено на змагання. Змагальні процедури супроводжуються "Правилами спортивного етикету хортингу", гідного доброзичливого поводження серед учасників заходу, що позитивно впливає на моральний клімат впродовж проведення змагання, допомагає батькам, які привели на тренування з хортингу своїх дітей та юнаків, виховувати в них крім сили та здоров'я, гарні загальнолюдські якості.

Декларація Української Федерації Хортингу
Ми, керівники і працівники всеукраїнської, обласних, міських та районних федерацій, окремих клубів та спортивних секцій хортингу в Україні, відчуваючи свою відповідальність за теперешній і майбутній розвиток хортингу і своєї країни заявляємо:
«Патріотизм»
1. Сьогодні ми є громадянами і патріотами України, лідерами суспільства і керівниками громадських спортивних об’єднань хортингу, завтра на наші місця прийдуть інші, стане у керівництва вихована нами молодь. Від наших сумісних зусиль, від того, як ми передамо вчення, бойові та культурні традиції українського народу залежить, яким буде світ, сім’я хортингу, суспільство нового покоління.
Ми бажаємо мати мир для українців, здорове суспільство, міцну сім’ю, квітучу Державу, могутню Національну збірну команду України з хортингу.
«Здорова нація»
2. Відчуваючи свою відповідальність перед майбутнім виду спорту - Хортинг, народженого та визнаного в країні, ми прагнемо до рішення проблем сьогодення і висловлюємо «Ні» - розвиненню в дитячому та юнацькому середовищі наркоманії, СНІДу, вільного сексу, розвиненню дитячої хворобливості в нашій країні.
Здоровий спосіб життя – запорука морально-етичного здоров’я суспільства та особистості.
«Професіоналізм»
3. Готуючи молодь стати майбутніми лідерами Хортингу в Україні, ми бачимо перспективу розвитку в укріпленні професійних відносин між місцевими осередками Української національної федерації. Відносин чистих, прозорих, безкорисливих, могутніх і довгострокових. Ми будемо постійно вдосконалювати методи роботи, підвищувати якість проведення занять, особисту спортивну майстерність в хортингу.
«Професіоналізм і порядність!» – життєве гасло працюючого колективу всеукраїнської громадської організації «Українська Федерація Хортингу»!
«З вірою в серці»
4. Люди живуть і люди вмирають. Після людини залишається тільки пам’ять та ім’я. Тільки з вірою в Господа Бога, згідно Його великих законів праведності, людина взмозі приймати справедливі і вірні рішення, робити вчинки, які залишать про нас світлу пам’ять та добре ім’я. Вчитель – найблагородніша з усіх професій на світі. Навчаючи хортингу з вірою в серці ми навчаємо миру, навчаємо жити.
Нехай наші діти – наша надія і наше натхнення, навчаться в нас любити і вірити в Бога, передадуть наступним поколінням цей єдиний шлях миру і благодійності.
«Сім’я – центр життя людини»
5. Розуміючи цінність сім’ї для суспільства ми бачимо перспективу в укріпленні інституту сім’ї та сімейних цінностей. Сім’я – основа моральних і соціальних устоїв суспільства, центр життя людини. В ній беруть початок народження, любов, щастя і майбутнє кожного з нас. Тому найголовніша якість, яку прищеплює тренерський колектив нашої федерації свої учням – синовня шанобливість до матері та батька.
Моральність і чистота відносин – єдиний шлях для заснування міцної сім’ї, синовня шанобливість до матері та батька, людей, які подарували дитині світ – джерело започаткування ще в дитинстві такої моральності та істиного виховання.
«Хортинг – шлях до самовдосконалення»
6. Кожна людина, яка займається в спортивних залах Української Федерації Хортингу повинна відчувати себе в доброму і поважному оточенні однодумців, які прагнуть до великої і світлої мети, вдосконалення своїх фізичних та моральних якостей – сили тіла і духу!
Наша організація обіцяє підтримувати і втілювати в життя програми Уряду України, які здатні допомогти підростаючому поколінню вести здоровий спосіб життя, стати справжніми громадянами і патріотами нашої Батьківщини.
Українська Федерація Хортингу – Федерація нашої Батьківщини!
Нехай слова Декларації нашої організації, від кожного члена Федерації України доторкнуться до кожного українського гарячого і палкого серця. Нехай вогонь боротьби за мир, щастя, заможність і порядок в країні, здорове і радісне дитинство наших малюків, добробут та пошану літніх людей, світлу пам’ять пращурів, захованих в нашій рідній землі, моральність і патріотизм суспільства, перетвориться в наші конкретні достойні вчинки та благородні дії. Хортинг - спорт нашої країни! Будемо гідні високого покликання УКРАЇНЦІВ!!!

Хортинг - виховна система - філософія виду спорту
В загальному розумінні хортинг розглядається як спортивне направлення змішаних єдиноборств, де дозволені всі прийоми, повноконтактна версія змішаних бойових мистецтв, набір навичок для перемоги над супротивником у змагальному двобої. Щире ж розуміння цього бойового мистецтва значно ширше, і навички ведення бою є лише малою прикладною частиною. Хортинг це спосіб життя, особливий погляд на навколишню дійсність. Першою задачею, якого є виховання людини духовної, створення багатого внутрішнього світу. Тільки через досягнення внутрішньої гармонії людина може направити свою життєву енергію на досягнення поставленої мети.
У першу чергу спортсмен хортингу вчиться керувати собою, своїми емоціями і бажаннями, намірами і вчинками. Такий спортсмен може розглядатися як воїн, він завжди несе відповідальність за свої рішення і дії. Hетерпіння, пошук легких шляхів, досягнення мети за будь-яку ціну не властиві воїнові. Перша і сама важка перемога, яку повинен одержати майбутній воїн - перемога над самим собою. Фізична сила не є основною характеристикою воїна, вік і стан здоров'я не владні над його духовним станом, йому не далеке почуття страху, однак, він насолоджується своєю здатністю направляти це почуття в потрібне русло, своєю здатністю мобілізувати всі ресурси свого тіла для рішення поставленої задачі, він у першу чергу піклується про доцільність застосування грубої сили, а потім про спосіб застосування цієї сили. Реалістична оцінка своїх здібностей, які значно вище здібностей середньої людини, дозволяють йому холоднокровно оцінювати ситуацію і приймати правильні рішення в критичних ситуаціях. Уміння використовувати грубу силу сполучиться з прагненням уникати такого її застосування.
Спортсмен хортингу, уміє використовувати будь-яку ситуацію у своїх цілях і виходити у двобої переможцем навіть у програшних ситуаціях. Будь-яка поразка для нього є ще одним кроком до своєї мети - придбанню досвіду, оцінці супротивника, тимчасовому заспокоєнню ворога. Hе дивлячись на необов'язкову фізичну перевагу над супротивником, для перемоги він як воїн не може бути слабким. Тільки перевершуючи супротивника в одній з декількох складових: силі, умінні, хитрості, спритності, витривалості і, нарешті, просто бажанні перемогти, він може здобути перемогу.
Усе життя спортсмена хортингу складається з боротьби і самовдосконалення. Рід занять не є його основною ознакою. Спортсмен, як воїн - це тип особистості, спосіб життя, спосіб взаємодії з навколишньою реальністю. Він не обов'язково повинний займатися хортингом, але саме серед людей, які займаються цим бойовим мистецтвом, частіше всього можна зустріти такий тип особистості, тому що хортинг сприяє розвитку якостей, властивих воїну. Hавчить людину виконувати технічні елементи значно легше, ніж прищепити йому нові особистісні вольові якості. Тому завжди шлях навчання хортингу, як бойового мистецтва, мистецтва воїнського духу, лежить через довгий процес, який передує навчанню. За цей період Вчитель повинний визначити здатності і схильності учня. Звичайно перші заняття проводяться в умовах важких навантажень, після таких занять де-хто може не витримати і піти, але залишилися після такого добору дійсно готові займатися хортингом. Однак, це не означає, що групу, яка залишилася, відразу варто навчати техніці. Подальше виховання йде шляхом прищеплювання навичок етикету, духовного розвитку, вивчення моралі воїна - правил спортивного етикету хортингу. Тільки, коли Вчитель вважає духовний розвиток учня достатнім для того, щоб він не був небезпечний для суспільства, починається навчання прийомам, застосування яких, може стати небезпечним. Сама по собі техніка хортингу не може бути поганою або гарною, вона є тільки способом досягнення мети, а імовірність досягнення мети прямо залежить від майстерності володіння цією технікою. Майстерності володіння технікою недостатньо для перемоги, це тільки одна сторона навичок спортсмена. Для ефективного застосування техніки хортингу необхідний бойовий дух – Дух Хортингу, який закладений в цьому бойовому мистецтві, прагнення перемогти - незламна воля до перемоги, уміння приймати рішення в нестандартних умовах. Такі навички приходять тільки з досвідом. Задача Вчителя відчувати психологічний стан учня і непомітно для нього ставити задачі на межі або навіть за межами його можливостей, уміючи допомогти в подоланні труднощів на шляху досягнення таких цілей. Головне, чому Вчитель повинний навчити учня - умінню ставити цілі і досягати їх. Це уміння приходить разом з формуванням світогляду і вихованням в учні духу воїна – Духу Хортингу. Hе кожен учень може стати воїном, багато в чому це залежить від психологічного складу і цілеспрямованості.
Спортсмен хортингу, як воїн ніколи не вдоволений собою і своїми досягненнями, він ніколи не скаже про себе що він "Справжній Воїн". Він надзвичайно чуткий до стороннього болю, бо знає на собі, що таке біль, с глибокою повагою ставиться до своєї матері та батька, поважає людей літнього віку і щиро любить дітей. Він, як то кажуть, справжній джентельмен у стосунках з жінкою, ніколи не образить і не принизить її. Характер спортсмена-воїна не дозволяє йому скаржити і неповажно висловлюватися про свій клуб хортингу, своє рідне місце тренувань. І головне, що характеризує – він не зраджує, бо вихований за традиціями хортингу, де б він не був, залишається вірним свому Вчителеві!

ЕТИКЕТ ХОРТИНГУ
Етикет (франц. etiquette) - встановлені правила та норми поведінки де-небудь. Полноконтактные правила змагань по хортингу мають на увазі строгу особисту дисципліну й серйозне відношення, як до тренувального процесу, так і своєму поводженню в повсякденному житті. Шлях, на який став боєць, що виступає по таких твердих спортивних правилах, покаже йому всі позитивні й негативні сторони дисципліни й недисциплінованості, прагнення до самовдосконалення й прояву ліні, доброго відношення до людей і переваги егоїзму. У людській душі протягом всього життя відбувається боротьба гарних якостей, думок, спонукань із поганими. Це і є тим невблаганним процесом виховання, що називається розвитком особистості. Потрапляючи в середовище підтримки здорового способу життя, людина знаходить звички, здатні підтримувати його організм, зовнішні дані, внутрішні органи тіла протягом багатьох років у здоровому стані. Потрапляючи в позитивне добродушне середовище спілкування, людина приймає характерні риси й принципи такого щиросердечного поводження, при якому більшу частину часу перебуває в гарному настрої, добром настрої, що саме по собі дає позитивний прогресивний результат на роботі, у навчанні, сімейних відносинах, навіть істотно продовжує його строк життя. Цей принцип оточення спортсмена позитивним відношенням, підтримкою доброї спортивної атмосфери й у тренуванні й у побуті закладений у Правилах спортивної дисципліни хортингу. Етикет хортингу дотримується незалежно від того, чи здійснюється діяльність на добровільній або професійній основі.
Етикет і спортивна дисципліна повинні бути присутнім і дотримуватися на всіх заходах соревновательного, оздоровчого й культурного напрямку, незалежно від часу й місця їхнього проведення. Для розуміння й визначення норм поводження спортсмена існують наступні розділи «Правил спортивної дисципліни»:
- правила поведінки в спортивному тренувальному залі;
- правила поведінки на змаганнях;
- правила поведінки на семінарах, школах і спортивних таборах по хортингу;
- правила поведінки в побуті.

Правила спортивної дисципліни Хортингу
Шанобливість до батьків.
1. Спортивний клуб, секція, федерація, будь-яка інша організація хортингу проводить заняття й навчає дітей з дозволи й схвалення батьків, які привели їх на тренування, тому спортсменові дозволений робити тільки те, що робиться з ведена й підтримкою батьків /матері, батька, дідуся, бабусі/. Спортсмен повинен постійно інформувати батьків про свої тренування й плани на майбутнє, проявляючи до них повага. Якщо батьки не дозволяють спортсменові, члену клубу хортинга бути присутнім на тренуванні, продовжувати заняття, такий спортсмен у спортивний зал допущений не буде, до узгодження позитивного рішення батьків.
Спортсменові хортинга в будь-якій життєвій ситуації заборонено проявляти нешанобливе відношення до своїх батьків, наодинці або в колективі висловлюватися нешанобливо стосовно них.
Біля спортивного залу.
2. У спортивному залі хортингу діють строгі правила, засновані на спортивному етикеті й поданні про гідне поводження людини в суспільстві. Перебуваючи поблизу спортивного залу /хорта/, спортивної бази, площадки, а також в оточенні людей, спортсменові забороняється демонструвати свої негативні звички, перебувати в нетверезому виді або розпивати спиртні напої, включаючи пиво й слабоалкогольні напої, курити або мати при собі предмети паління, сигарети, цигарки, сигари, сірника, запальнички, уживати в спілкуванні зі членами клубу або сторонніх людей нецензурну мову.
Спортсмен хортинга повинен показувати приклад позитивного добродушного спілкування в колективі, особистої самодисципліни. Обов'язково ходите в туалет до заняття. Не їжте й не пийте мінімум за одна година до тренування.
Приклад починаючим спортсменам.
3. Спортсмен повинен постійно тренуватися, у побуті й спортивному залі демонструвати починаючим спортсменам приклад здорового способу життя, прагнення до постійного самовдосконалення, допомагати навколишньої й виховувати в собі позитивні людські якості: надійність, відданість, стабільність, обов'язковість, поважне відношення до старшого й підтримку починаючим спортсменам.
Пропуск тренувань.
4. Спортсмен зобов'язаний не пропускати тренувальних занять без поважної причини. Якщо є на це поважна причина, спортсмен зобов'язаний заздалегідь повідомити про неї тренерові й отпроситься з даного тренування або декількох тренувань, після чого повідомити батькам про те, що тренер попереджений про майбутню відсутність спортсмена на тренуванні.
Запізнення на тренування.
Спортсмен зобов'язаний приходити на тренування за 15-20 хвилин до початку заняття. Спортсменові забороняється спізнюватися на тренування без поважної причини. Якщо мала місце істотна причина, і спортсмен спізнився на початок заняття, він самостійно переодягається в роздягальні, готовить до тренування спорядження й екіпірування й підходить до дверям спортивного залу. Увійшовши в спортивний зал, спортсмен виконує уклін етикету в напрямку тренера й, відійшовши убік від проходу 2-3 метра, приймає стійку етикету убік тренера й занимающихся спортсменом, очікуючи дозволу приступитися до тренування. Одержавши від тренера дозвіл на приєднання до тренування, спортсмен виконує черговий уклін етикету, і займає місце, що вкаже тренер (якщо спортсмени побудовані, то наприкінці будуючи).
Наприкінці тренування або протягом заняття, вибравши самостійно момент, спортсмен зобов'язаний підійти до тренера, вибачитися за запізнення, і відкрито повідомити причину запізнення.
Початок тренування.
Увійшовши в спортивний зал, спортсмен зобов'язаний зробити уклін етикету коштуючи в напрямку тренера, а потім парадної сторони спортивного залу, без зайвих емоцій привітатися з товаришами по клубі. Після цього спортсмен може сісти на гімнастичний ослін і очікувати початку тренування або почати самостійну розминку в куті спортивного залу, не залучаючи до себе додаткової уваги. До початку тренувального заняття переміщення по м'якому покриттю залу заборонено. Голосна мова в спортивному залі заборонена. Якщо тренер підкликав спортсмена для спілкування, спортсмен зобов'язаний легенею бігцем підбігти до тренера й, виконавши уклін вітання, почати спілкування. По команді тренера на побудову до початку тренування всі спортсмени зобов'язані швидким кроком або легенею бігцем переміститися по спортзалі до місця, що приділяється кожному відповідно до етикету хортинга, мовчачи без прояву емоцій прийняти стійку етикету й очікувати наступну команду тренера.
У процесі тренування.
6. Протягом всього тренування спортсмен зобов'язаний дотримуватися правил етикету, поважати місце для занять і загальний інвентар залу, швидко виконувати команди тренера, проявляти старання й старанність у вивченні базової техніки хортинга, намагатися, якнайбільше одержати знань і навичок двобою. Борг кожного що займається - поводитися чемно й гідно, щоб у залі панувала сприятлива й гармонічна атмосфера взаємоповага, бажання допомогти один одному. Всі, що переступають поріг залу хортингу - одна дружна родина, що має загальну мету. Будь-які прояви неповажного відношення до партнера неприпустимі. Ступаючи на хорт, м'яке покриттів або борцовский килим, або сходячи з його, спортсмен повинен виконувати уклін етикету в напрямку центра даного тренувального місця й тренера, що проводить заняття. Ступивши на тренувальне місце, самостійно зробите уклін, не відволікаючи при цьому уваги інших спортсменів. Ходіння по хорті без тренувальної мети спортсменам заборонено. Кожний учасник тренування повинен застосовувати принципи: старший допомагає молодшому, сильний допомагає слабкому, досвідчений спортсмен своїм особистим прикладом показує новачкові серйозне відношення до кожного елемента тренувального процесу. Спортсменові заборонено на тренуванні носити натільні прикраси: ланцюжка, серги, браслети, кільця й т.п., щоб, проводячи двобої й виконуючи вправи, не травмувати партнера цими предметами. Спортсмен зобов'язаний виховати себе в дусі поваги тих, хто займається довше вас. Ніколи не вступати з ними в суперечки із приводу вивчення базової техніки й інших аспектів тренування, із вдячністю реагувати рятуйте! Коли тренер показує або пояснює прийом під час заняття, треба мовчачи, уважно й щиро його слухати, у цей момент всім присутнім у залі розмовляти забороняється. Коли тренер показує або пояснює прийом під час заняття, спортсмен повинен стояти в стійці етикету, стояти на коліні в середній позиції етикету, сидіти на підлозі хорта в нижній позиції етикету, інші положення тіла приймати забороняється. Якщо тренер пояснює особисто вам, не забувайте показати, що ви почули й зрозуміли раду, позитивною відповіддю. Після завершення пояснень, спортсменові необхідно поклонитися спочатку тренерові, подякувати його за пояснення, а потім вашому партнерові й продовжувати займатися. Не залишайте лад без дозволу тренера.
Не проходите між рядами, спереду будуючи, між тренером і спортсменами, що займаються.
Спортсмени на тренуванні повинні старанно вивчати все, що дає їм тренер, і працювати на повну силу. Якщо виникло запитання до тренера, спортсмен зобов'язаний, не окликаючи тренера, підійти до нього, вибравши момент, і дочекавшись дозволу, поставити запитання. Не запрошуйте для двобою бійця більше високого рівня, ніколи не відмовляйтеся від двобою. Головна якість бійця хортингу - його непереборна воля до перемоги.
Якщо кваліфікований спортсмен бачить неправильне виконання прийому новачка, то на самостійному відпрацьовуванні техніки, йому дозволяється поправити новачка, не залучаючи уваги інших, у навчальному ладі хортингу дані дії заборонені. Вільні розмови в залі також забороняються, а робоче спілкування повинне бути обмежене термінологією хортинга. Під час занять не відволікайте находящихся в спортзалі й не займайте їхніми розмовами. Спортсменові заборонено користуватися мобільним телефоном під час тренування. Спортивна тренувальна форма: хортовка й шорти є предметом особистої гігієни спортсмена, спортсменові заборонено позичати форму одяг в іншого, у випадку відсутності форми, спортсмен повинен прагнути неї придбати. Якщо тренування проходить на свіжому повітрі, а спортсмен не може тренуватися і є присутнім як глядач, йому забороняється розпивати спиртні напої, курити, приймати їжу, жувати жувальну гумку, робити інші вчинки, що відволікають присутніх на тренуванні спортсменів.
Поводження глядачів під час тренування
Любою бажаючий подивитися на тренування хортингу людина, може вільно прийти й з дозволу тренера зайняти в спортзалі зазначене йому зрительское місце. Не можна развалясь спостерігати за тренуванням, це є проявом неповаги до спортсменів і тренера. Те, як глядач сидить у спортивному залі, говорить про його відношення до місця й колективу, у який він прийшов. Глядачеві в залі забороняється приймати їжу й напої, курити, виражати глузування убік спортсменів, обговорюючи їхню підготовку, розмовляти під час пояснень тренера, користуватися мобільним телефоном, перебуваючи в залі під час проведення заняття.
Якщо глядачеві необхідно вийти із залу, він повинен тихо здійнятися зі зрительского місця, попрощавшись у мовчазній формі кивком голови із присутніми вийти із залу не відволікаючи своїми діями що займаються.
Травмоопасное поводження.
Навчально-тренувальні заняття по хортингу повинні завжди проходити в умовах, що виключають можливість травм. Спортсменові на тренуванні забороняється робити будь-які дії, що тягнуть за собою небезпечні наслідки для навколишніх. Відомо, що будь-яка травма в дитини - це стрес для його батьків. Якщо ж дитина була травмована на тренуванні, серйозним переживанням піддається тренер, на занятті якого відбувся травматичный випадок, керівництво клубу, федерації, а часом і весь спортивний колектив. Крім того, відповідно до законодавства будь-якої країни, організація або спортивна установа відповідає за життя й здоров'я що навчаються, вихованців і працівників спортивної установи під час тренувального процесу. Обставини виникнення травм у дітей створює імпульсивність, прагнення зробити ту або іншу дію й захоплення тренуванням, що нерідко змушує дитини забувати про грозящей нього небезпеки. Тому на тренуванні немаловажну роль грає спостереження за ними спортсменів більше високої кваліфікації хортингу. Старший зобов'язаний показувати приклад дисципліни й безпечного поводження молодшому, і якщо той не виконує вимог безпеки, зупиняти новячка, і робити йому зауваження, аж до спортивного покарання через додаткове виконання фізичних вправ. Якщо вам зробили зауваження за порушення того або іншого правила поведінки, не розглядайте це як особиста образа, дотримання правил етикету має вирішальне значення для вашої безпеки й безпеки навколишніх, а також для вивчення хортинга в цілому.
Кожний спортсмен зобов'язаний дотримувати правил пожежної безпеки.
Уклін етикету
Спортсмен хортинга, роблячи уклін, повинен усвідомлювати його значення й необхідність. Уклін етикету хортингу - це знак поваги бійцівського духу. В уклоні немає змісту преклоніння й релігійності. Уклін виконується, злегка нахиливши голову й стиснувши праву руку в кулака, покладену на область серця. Уклін може б

Майстерський рівень – МАЙСТЕР ХОРТИНГУ

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:58:47 GMT

1. Загальна й спеціальна фізична підготовка:
- віджимання від підлоги на кулаках, 80 разів;
- підйом тулубу з положення лежачи на підлозі /прес/, 100 разів;
- шпагат поздовжній /frontsplit /на ліву, праву ногу/, повний поздовжній шпагат;
- шпагат поперечний /side split/, 10 см від підлоги;
- вистрибування вгору із присіду, 50 разів.
2. Акробатична підготовка:
- стійка на руках без опори, 10 сек.;
- ходіння на руках /ноги разом/, 5 м;
- рандат - фляк, по можливості, не обов'язково;
- вистрибування розгинання тулуба зі спини на ноги, 3 рази;
- сальто вперед з розбігом, по можливості, не обов'язково.
3. Базова техніка рук.
Блоки:
- відкидання коліна на місці й з відходом, варіанти контратак;
- відкидання ноги на місці й з відходом, варіанти контратак;
- блок протягання гомілки, виведення з рівноваги, варіанти контратак;
- блок скороченням дистанції, варіанти контратак.
Удари:
- прямий удар ліктем в тулуб, у передпліччя, в плече, у стегно;
- бічний удар ліктем в тулуб, у передпліччя, в плече, у стегно;
- удар ліктем знизу в тулуб, у передпліччя, в плече, у стегно;
- удар ліктем зверху в тулуб, у передпліччя, в плече, у стегно;
- удар ліктем з розвороту в тулуб, у плече.
4. Базова техніка ніг.
Удари:
- прямий удар ногою в стрибку / в тулуб, у голову/ передньою ногою, задньою ногою, підскоком;
- бічний удар ногою в стрибку / в тулуб, у голову/ передньою ногою, задньою ногою, підскоком;
- удар ногою вбік у стрибку / в тулуб, у голову/ передньою ногою, задньою ногою, підскоком.
5. Техніка захоплень і звільнень:
Захват кисті;
Захват стопи /у партері/.
6. Кидкова техніка:
Кидок захватом руки через спину з колін;
Кидок переворотом через спину /млином/ з колін;
Кидок через груди прогином;
Кидок через груди скручуванням;
Боковий переворот;
Передній переврот;
Кидок через спину захватом руки під плече.
7. Техніка партеру:
Утримання за допомогою ніг;
Важіль ліктя підмишечною впадиною;
Больовий прийом на ліктьовий суглоб, зачепом руки ногою;
Задушлий прийом зворотним захопленням шиї позаду;
Переходи на утримання: збоку, з боку ніг - 2, з боку голови - 2;
Переходи на утримання з положення "Ти на спині"
Перехід з утримання на больовий прийом /і навпаки/;
Перехід з утримання на задушливий прийом /і навпаки/;
Комплекс тактико-технічних дій у боротьбі лежачи.
8. Демонстрація форм /підготовчих базових комплексів/.
1. Форма "Майстерська захисна"/МЗ/ - «Masters Defensive Form» /MDF/, під рахунок і самостійно.
2. Форма "Майстерська атакуюча"/МА/ - «Masters Attacking Form» /MAF/, під рахунок і самостійно.
3. Форма "Вільна показова" /ВП/ - самостійно створена форма, виконується без рахунку.
9. Навчальна практика:
- самостійне проведення спарингового тренування.
10. Спарингова кондиція:
- бічний зворотний удар ногою в рівень голови з бойової стійки - 5 хв. по черзі правою й лівою ногою з набіганням;
- бій з тінню, 5 раундів по 2 хвилини;
- подворот з відривом на кидок через стегно з партнером по черзі, за 1 хвилину - 40 разів;
- відрив суперника від підлоги захопленням тулубу з партнером по черзі, за 1 хвилину - 40 разів;
- біг з лежачим на плечах рівної ваги партнером, 1,5 хв.
11. Спаринговий тест:
10 двохвилинних демонстраційних двобої із змінюючимися супротивниками, без боротьби або з боротьбою.
Екіпірування: шолом, рукавички, капа, протектор на гомілку й стопу.

Інструкторський рівень - ІНСТРУКТОР ХОРТИНГУ

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:58:07 GMT

1. Загальна й спеціальна фізична підготовка:
- віджимання від підлоги на кулаках, 60 разів;
- підйом тулубу з положення лежачи на підлозі /прес/, 70 разів;
- шпагат поздовжній /frontsplit /на ліву, праву ногу/, 5 см від підлоги;
- шпагат поперечний /side split/, 15 см від підлоги;
- вистрибування вгору із присіду, 45 разів;
- тестовий крос /3 рази на рік під час семінару/, по 3 км.
2. Акробатична підготовка:
- стійка на кулаках з опорою біля стіни, 40 сек.;
- стійка на руках без опори, 5 сек.;
- рандат, 3 рази.
3. Базова техніка рук.
Блоки:
- бічний блок передпліччям верхній/середній на місці й у переміщенні /з підходом, з відходом/;
- ліктьовий блок верхній/середній на місці й у переміщенні /з підходом, з відходом/;
- блок двома передпліччями верхній/середній/бічної (верхній, середній) на місці й у переміщенні /з підходом, з відходом/.
Удари:
- відкритою долонею в тулуб/плече/живіт;
- ребром долоні в тулуб/плече/стегно.
4. Базова техніка ніг.
Блоки: накладка стопою на випередження бічного удару ноги в стегно.
Удари: круговий зворотний удар з розвороту п'ятою ноги /в стегно, в тулуб, в голову/ на місці й у переміщенні /на підході, відході/.
5. Базові переміщення у двобої:
Фронтальна стійка:
- відхід з лінії атаки зсувом вбік відскоком, приставним кроком, у перехідній стійці;
- атака суперника в стрибку з ударом рукою /прямий, боковий, нижній/;
- атака суперника в стрибку з ударом ногою /коліном, стопою, гомілкою/;
6. Техніка захоплень і звільнень:
Захват обох передпліч рук;
Захват руки із просмикуванням на себе;
Захват ноги із просмикуванням на себе.
7. Кидкова техніка:
Зачеп однойиенної ноги зовні;
Зачеп однойиенної ноги зсередини із захопленням опорної ноги;
Підсад стегном і гомілкою;
Підхват під ногу ззовні;
Підхват зсередини;
Підбив тазом з перекиданням назад;
Звороний кидок через стегно;
Кидок через плечі «млин» /переворот через спину/.
8. Техніка партеру:
Утримання висідом "подушка";
Утримання збоку або з боку голови висідом;
Важіль ліктя животом;
Больовий прийом на гомілковостопний суглоб, захопленням стопи передпліччям;
Задушливий прийом захопленням шиї ногами в замок;
Переходи на утримання: збоку, з боку ніг - 2, з боку голови - 2;
Переходи на утримання з положення "Ти на спині".
9. Демонстрація форм /підготовчих базових комплексів/.
1. Форма "Інструкторська захисна"/ІЗ/ - «Instructors Defensive Form» /IDF/, під рахунок і самостійно.
2. Форма "Інструкторська атакуюча"/ІА/ - «Instructors Attacking Form» /IAF/, під рахунок і самостійно.
10. Навчальна практика:
- самостійне проведення базового тренування.
11. Тактична підготовка:
- розвідка технічних навичок суперника;
- розподіл сил під час двобою;
- розподіл сил на термін всього змагання;
- ведення двобою із суперником високого зросту;
- ведення двобою з низькорослим суперником;
- відновлення й продовження опору після одержання сильного удару;
- ведення двобою й відбиття атаки в куті хорту;
- контроль часу двобою /окремо кожного раунду/ готовлячи сили на кінцівку, спурт;
- ведення двобою в останні 10 секунд бою.
12. Спарингова кондиція:
- боковий удар ногою в рівень голови з бойової стійки - 5 хв. по черзі правою й лівою ногою з набіганням;
- бій з тінню, 3 раунди по 2 хвилини;
- подворот на кидок через стегно з партнером по черзі, за 1 хвилину - 30 разів;
- біг з лежачим на плечах рівної ваги партнером, 1 хв.
13. Спаринговий тест:
10 двохвилинних демонстраційних двобої із змінюючимися супротивниками, без боротьби або з боротьбою.
Екіпірування: шолом, рукавички, капа, протектор на гомілку й стопу.

Третій учнівський рівень - група спортивного вдосконалювання

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:57:11 GMT

1. Загальна й спеціальна фізична підготовка:
- віджимання від підлоги на кулаках, 50 разів;
- підйом тулубу з положення лежачи на підлозі /прес/, 60 разів;
- шпагат поздовжній /frontsplit /на ліву, праву ногу/, 10 см від підлоги;
- шпагат поперечний /side split/, 20 см від підлоги;
- вистрибування вгору із присіду, 40 разів;
- тестовий крос /3 рази на рік під час семінару/, по 3 км.
2. Акробатична підготовка:
- стійка на руках з опорою біля стіни, 40 сек.;
- стійка на кулаках з опорою біля стіни, 20 сек.;
- «колесо» на одній руці/у ліву й праву сторону/.
3. Базові стійки:
Низька бойова стійка /основні параметри, варіанти використання у двобої/.
4. Базові переміщення у двобої:
Зміна бойової стійки на місці /варіанти зміни стійки/;
Зміна бойової стійки набіганням;
Відхід з лінії атаки /передньою, задньою ногою/.
5. Базова техніка рук.
Блоки:
- відкидаючий середній, нижній блок на місці й у переміщенні, варіанти контратак;
- блок з прихопленням, з підходом на місці й у переміщенні, варіанти контратак;
Удари:
- розкручений удар у підборіддя на місці й у переміщенні /з підходом, з відходом/;
- удар переверненим кулаком на місці й у переміщенні /з підходом, з відходом/.
6. Базова техніка ніг.
Блоки:
- внутрішній збив гомілкою прямого удару ноги /коліна/ у тулуб.
Удари:
- внутрішній удар п'ятою ноги зверху в голову, на місці й переміщенні;
- зовнішній удар п'ятою ноги зверху в голову, на місці й переміщенні.
7. Техніка захоплень і звільнень:
Захоплення тулубу двома руками;
Захоплення тулубу позаду просмикуванням руки;
Захоплення за голову й тулуб.
8. Кидкова техніка:
Бокова підніжка;
Посадка під дві ноги;
Бокова посадка;
Кидок через спину із захватом руки на плече;
Зачеп зсередини під однойменну ногу із захватом з-під плеча;
Кидок упором стопою в живіт;
Кидок підсадом гомілкою сідаючи;
Кидок захватом двох ніг;
Кидок через спину з одним захватом руки.
9. Техніка партеру:
Захоплення шиї передпліччями в замок, вихід від захоплення шиї;
Утримання з боку голови;
Утримання верхи;
Зворотне утримання захопленням голови й тулубу, вихід зі зворотного утримання;
Важіль ліктя з упором на своє плече;
Важіль ліктя під час захвату ногами;
Важіль ліктя коліном зверху;
Больовий прийом на ліктьовий суглоб схресним зворотним захопленням руки;
Задушливий прийом захопленням шиї зверху, вихід від задушливого прийому захопленням шиї зверху;
Задушливий прийом захопленням шиї позаду, вихід від задушливого прийому захопленням шиї позаду.
10. Демонстрація форм /підготовчих базових комплексів/:
1. Форма "Третя захисна" /3З/ - «Third Defensive Form» /3D/, під рахунок і самостійно.
1. Форма "Третя атакуюча" /3А/ - «Third Attacking Form» /3A/, під рахунок і самостійно.
11. Навчальна практика:
- самостійне проведення тренування з загальної та спеціальної фізичної підготовки.
12. Спарингова кондиція:
- прямий удар ногою в рівень голови з бойової стійки - 5 хв. по черзі правою й лівою ногою з набіганням;
- бій з тінню, 3 раунди по 2 хвилини;
- біг з лежачим на плечах рівної ваги партнером, 30 сек.
13. Спаринговий тест:
7 двохвилинних демонстраційних двобої із змінюючимися супротивниками, без боротьби або з боротьбою.
Екіпірування: шолом, рукавички, капа, протектор на гомілку й стопу.

Другий учнівський рівень - група середнього рівня підготовки

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:56:32 GMT

1. Загальна й спеціальна фізична підготовка:
- віджимання від підлоги на кулаках, 40 разів;
- підйом тулубу з положення лежачи на підлозі /прес/, 40 разів;
- шпагат поздовжній /frontsplit /на ліву, праву ногу/, 20 см від підлоги;
- шпагат поперечний /side split/, 30 см від підлоги;
- вистрибування вгору із присіду, 30 разів;
- тестовий крос /2 рази в рік під час семінару/, 1 км.
2. Акробатична підготовка:
- перекид боком на підлозі;
- стійка на голові й ліктях;
- стійка на руках з опорою біля стіни, 20 сек.;
- «колесо» /у ліву й праву сторону/.
3. Страховки:
Страховка в перекиді вперед, страховка двома долонями рук;
Падіння на зігнуті руки із фронтальної стійки.
4. Базові стійки:
Фронтальна бойова стійка /основні параметри, варіанти використання у двобої/;
Перехідна стійка /основні параметри, варіанти використання у двобої/.
5. Базові переміщення у двобої:
Скорочення дистанції /варіанти підскіків/;
Розриви дистанції /варіанти відскоків/;
Підхід у перехідній стійці /варіанти підходів/;
Відхід у перехідній стійці /варіанти відходів/.
6. Базова техніка рук.
Блоки: внутрішній середній блок на місці й у переміщенні;
- зовнішній середній блок на місці й у переміщенні;
- схресний нижній блок на місці й у переміщенні, варіанти контратак;
- схресний середній блок на місці й у переміщенні, варіанти контратак;
- схресний верхній блок на місці й у переміщенні, варіанти контратак.
Удари: бічний удар у підборіддя на місці й у переміщенні;
- бічний удар в тулуб на місці й у переміщенні.
- нижній удар в підборіддя на місці й у переміщенні;
- нижній удар в тулуб на місці й у переміщенні;
- удар в передпліччя на місці із фронтальної стійки;
- удар в плече на місці із фронтальної стійки;
- прямий удар у стегно;
- бічний удар у стегно.
7. Базова техніка ніг.
Блоки:
- блок коліном від бічного удару ноги в корпус;
- блок гомілкою від прямого удару ноги по внутрішній частині стегна.
Удари:
- бічний удар коліном /в стегно, в тулуб, в голову/ на місці й у переміщенні;
удар ногою в сторону/в стегно, в тулуб, в голову/ на місці й у переміщенні вперед і в сторону, боком;
- удар ногою назад/ в тулуб, в голову/ на місці й переміщенні в розвороті;
- внутрішній круговий удар прямою ногою в голову на місці й переміщенні, у розвороті;
- зовнішній круговий удар прямою ногою в голову/ на місці й переміщенні, у розвороті.
8. Техніка захоплень і звільнень:
Захоплення за голову;
Пряме захоплення обох ніг;
Захоплення руки під мишку;
Захоплення протилежної руки /за передпліччя, за плече/;
Захоплення протилежної ноги /за стегно, за гомілку/.
8. Кидкова техніка:
Зачеп зсередини;
Задня підсічка під п'ятку;
Передня підсічка у коліно;
Передня підсічка;
Бокова підсічка під дві ноги у темп кроку;
Відхват під ногу зовні;
Задня підніжка;
Кидок через стегно із захватом шиї у різніжці;
Заходи на передню підніжку, передня підніжка;
Заходи на задню підніжку, задня підніжка.
10. Техніка партеру:
Утримання висідом збоку;
Утримання збоку з виключенням плеча і руки;
Утримання поперек, відхід з утримання поперек;
Вузол ліктя поперек тулуба;
Больовий прийом на ліктьовий суглоб захопленням руки між ніг зверху.
11. Демонстрація форм /підготовчих базових комплексів/:
1. Форма "Друга захисна" /2З/ - «Second Defensive Form» /2D/, під рахунок і самостійно.
2. Форма "Друга атакуюча" /2А/ - «Second Attacking Form» /2A/, під рахунок і самостійно.
12. Навчальна практика:
- самостійне проведення розминки.
13. Спарингова кондиція:
- прямий удар ногою урівень голови із фронтальної стійки - 4 хв. по черзі правою й лівою ногою із частим повторенням;
- маховий внутрішній удар прямою ногою урівень голови із фронтальної стійки - 4 хв. по черзі правою й лівою ногою із частим повторенням;
- бій з тінню, 3 раунди по 2 хвилини;
- біг з лежачим на плечах рівної ваги партнером, 20 сек.
14. Спаринговий тест:
4 двохвилинних демонстраційних двобої із змінюючимися супротивниками, без боротьби або з боротьбою.
Екіпірування: шолом, рукавички, капа, протектор на гомілку й стопу.

Перший учнівський рівень - група починаючих спортсменів

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:55:56 GMT

1. Загальна й спеціальна фізична підготовка:
- віджимання від підлоги на кулаках, 25 разів;
- підйом тулуба з положення лежачи на підлозі /прес/, 30 разів;
- шпагат поздовжній /на ліву, праву ногу/, 30 см від підлоги;
- шпагат поперечний, 40 см від підлоги;
- вистрибування вгору із присіду, 20 разів.
2. Акробатична підготовка:
Перекиди вперед на підлозі;
Перекиди назад на підлозі;
Міст на руках з положення лежачи.
3. Страховки:
Падіння на спину зігнувши ноги, страховка двома долонями рук;
Падіння на бік зігнувши одну ногу, страховка однією долонею руки /лівої, правої/.
4. Базові стійки:
Стійка етикету;
Нижня позиція етикету;
Бойова стійка /лівостороння, правостороння/, основні параметри, варіанти використання у двобої.
5. Базові переміщення у двобої:
Підхід кроком вперед;
Відхід кроком назад.
6. Базова техніка рук.
Блоки: верхній блок на місці й у переміщенні;
- нижній блок на місці й у переміщенні;
Удари: прямій удар у підборіддя на місці й у переміщенні;
- прямий удар у тулуб на місці й у переміщенні.
7. Базова техніка ніг.
Блоки: блок гомілкою від бічного удару ноги в стегно.
Удари: прямий удар коліном /у стегно, у тулуб, у голову/ на місці й у переміщенні;
прямий удар ногою /у тулуб, у голову/ на місці й у переміщенні;
боковий удар ногою /у стегно, у тулуб, у голову/ на місці й у переміщенні;
8. Техніка захоплень і звільнень:
Однойменне пряме захоплення передпліччя;
Пряме захоплення ноги /за стегно, за гомілку/ однією рукою.
9. Кидкова техніка:
Подворот на кидок через стегно, кидок через стегно /захопленням руки й тулубу, захопленням руки й голови/;
Бокова підсічка під виставлену ногу;
Підсічка з середини під п'ятку;
Підсічка з середини під різнойменну п'ятку.
10. Техніка партеру:
Збивання суперника в партер, виведенням з рівноваги;
Основне утримання за голову й руку /основні параметри, варіанти використання у двобої/;
Основне утримання за голову й тулуб /основні параметри, варіанти використання у двобої/;
Вихід з утримання;
Своєчасна здача сигналом руки по підлозі хорту та голосом.
11. Демонстрація форм /підготовчих базових комплексів/:
1. Форма "Перша захисна" /1З/ - «First Defensive Form» /1D/, під рахунок і самостійно.
2. Форма "Перша атакуюча" /1А/ - «First Attacking Form» /1A/, під рахунок і самостійно.
12. Спарингова кондиція:
Прямий удар коліном у рівень голови із фронтальної стійки - 3 хв. по черзі правою й лівою ногою із частим повторенням;
Бій з тінню, 1 раунд 2 хвилини.
13. Спаринговий тест:
2 двохвилинних демонстраційних двобої із змінюючимися супротивниками, без боротьби або з боротьбою.
Екіпірування: шолом, рукавички, капа, протектор на гомілку й стопу.

Структура річного циклу підготовки

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:55:00 GMT

Структура річного циклу підготовки

Структура річного циклу залишається традиційною і складається з трьох періодів:
- підготовчого (період фундаментальної підготовки), до якого входять два етапи - початковий і передзмагальний;
- змагального (період основних змагань);
- перехідного.
Кожний період має свої завдання, у відповідності до яких використовуються ті або інші засоби та методи підготовки хортистів.
Завдання підготовчого періоду - на початковому етапі вирішуються питання удосконалення фізичних якостей (швидкості, спритності, витривалості, сили, гнучкості), технічної підготовки за кваліфікацією хортингу - отримання ступеней (ранків) з хортингу; на передзмагальному — становлення спортивної форми, удосконалення технічних навичок, виховання моральних якостей, волі до перемоги.
Завдання змагального періоду - підтримання високого рівня спортивно-технічної підготовленості та реалізація його у змаганнях, подальше удосконалення базової техніки та комбінацій комплексного двобою хортингу обох основних та додаткового раундів.
Завдання перехідного періоду - прискорення процесу відновлення за допомогою активного відпочинку або завдяки зміні тренувальних засобів. На заняттях не дозволяються однотипні монотонні навантаження. Навантаження повинні викликати у тих, хто займається, яскраво виявлені позитивні емоції. Перехідний період не має різких меж - у міру відновлення функціональних та адаптаційних можливостей організму спортсменів він переростає у черговий мікроцикл підготовчого періоду.
Зазначені завдання вирішуються на засадах реалізації навчального плану спортивної школи. Змістовна частина програми представлена загальною технічною програмою підготовки в хортингу.

Структура побудови мікроциклів

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:54:16 GMT

Структура побудови мікроциклів

Структура побудови мікроциклів залежить від таких чинників:
- конкретних завдань на даний період тренування;
- особливостей етапів та періодів підготовки;
- стану спортивної та функціональної форми спортсменів-хортистів;
- техніко-тактичної підготовки спортсменів;
- потреби повторно застосовувати вправи різної спрямованості за умов оптимального зв'язку між ними;
- загального режиму навчальної, тренувальної та змагальної діяльності хортистів;
- кліматичних умов тощо.
Найсуттєвішим та об'єктивним чинником є взаємодія процесів стомлення та відновлення, які відбуваються в організмі хортистів і обумовлюють чергування навантаження і відпочинку, а також зміни величини та характеру навантаження у мікроциклі.
Незважаючи на велику кількість умов, які впливають на структуру побудови мікро- і мезоциклів, при розподілі навантаження в окремому занятті слід ураховувати такі загальні принципи:
- повторність застосування навантаження;
- поступовість підвищення навантаження;
- хвилеподібність розподілу навантаження.
Оцінка тренувальних занять за навантаженнями залежить від їх змісту, тривалості та інтенсивності.

Велике навантаження - заняття, яке триває 2-3 години з щильністю до 90 % та високою інтенсивністю.
Фізичну підготовку такого заняття складають такі вправи: швидкісні для розвитку загальної та спеціальної витривалості до двобоїв у хортингу, силові. Всі вони виконуються з високою інтенсивністю і великою кількістю повторень.
З технічної підготовки до нього входять спеціальні вправи, які виконуються з максимальною (колограничною) швидкістю і значними переміщеннями та кількістю ударних і кидкових атак.
Тактична підготовка - це вправи понадзмагальної насиченості: навчальні двобої та ігрові спеціальні двобої (постійне переміщення, двобій без ударів, двобій без боротьби, двобій з ударами тільки у тулуб, двобій без ударів із закритими очіма, з обмеженою кількістю дотиків тощо), двобій у зменшеному майданчику, двобій без пересувать. Спеціальні тренування та товариські зустрічі характеризуються великими навантаженнями.

Середнє навантаження - заняття тривалістю 1,5 - 2 години з середньою щильністю та помірною інтенсивністю.
До фізичної підготовки включаються вправи на спритність, силу (з достатнім інтервалом відпочинку) та витривалість (кроси середньої дистанції, двобої 30 % від повного контакту та навантаження).
Технічна підготовка - вправи на вдосконалення техніки (кидкової у стійці, больових та задушливих атак у партері, ударна техніка у середній рівень).
Тактична підготовка - вправи для вивчення нових комбінацій атак, навчальні двобої, ігрові вправи хортингу, СФП з виконанням комбінацій "удар-кидок", "удар-перевод у партер" у парі з партнером тощо.

Мале навантаження - заняття тривалістю 45 - 90 хвилин зі зменшеною інтенсивністю.
Фізична підготовка - вправи для загального розвитку на гнучкість та координацію.
Технічна підготовка - вправи для вдосконалення техніки хортингу без одноборств, напрацювання ударів по повітрю, гімнастичні та кидкові вправи у повільному темпі з партнером тощо.
Тактична підготовка - вправи у розслабленій боротьбі, двобої з малими швидкостями, двобої з відкриванням атакуючих місць, легкі двобої без блокування, виходи з партеру у стійка, виходи з задушливих захватів тощо.

Розподіл тренувальних навантажень за рівнем та класифікацією засобів, які використовуються, в деякій мірі умовний. Більш об'єктивна оцінка величини навантаження можлива за біологічними зрушеннями, які відбуваються в організмі хортистів. У старших навчально-тренувальних групах і групах спортивного вдосконалення доцільно величину навантаження визначати за показником частоти серцевих скорочень (ЧСС).
Трьом рівням навантаження відповідають такі пульсові зони:
Велике навантаження - понад 14500 серцевих скорочень;
Середнє навантаження - понад 8000-14500 серцевих скорочень;
Мале навантаження - до 8000 серцевих скорочень.

Періоди спортивної підготовки

horting — Thu, 05 Aug 2010 05:53:19 GMT

Періоди спортивної підготовки

Основний принцип побудови роботи у навчально-тренувальних групах - послідовність у процесі навчання і тренування за умов ретельного вибору засобів для вирішення конкретних завдань, дотримання вимог індивідуального підходу і вивчення особливостей кожного учня.
Річний план тренування будується на засадах календаря спортивних змагань та адаптивних можливостей організму, що визначають закономірності спортивної форми.
Провідна тенденція програми - навчання, яке полягає в опануванні юними спортсменами багатогранного технічного арсеналу засобів у двох різних раундах комплексного двобою хортингу, досягнення більш високого рівня спеціальної фізичної підготовленості на всіх подальших етапах.
Показниками роботи спортивної школи з хортингу є виконання програмних вимог за рівнем підготовленості учнів, визначених у кількісно-якісних показниках відповідно до рівня підготовки.
Навчальний процес у кожній групі хортингу планується на основі навчального плану, даної Програми, кваліфікаційних вимог Української Федерації Хортингу й річних графіків розрахунку навчальних годин.
Навчальним планом передбачаються теоретичні й практичні заняття. На теоретичних заняттях вивчаються питання з анатомії, фізіології, психології, гігієні, лікарського контролю, методики навчання й тренування із загальної і спеціальної фізичної підготовки, вивчення й удосконалювання техніки й тактики хортингу, інструкторської й суддівської практики, з підготовки до атестаційних вимог ранк-тестів Української Федерації Хортингу. Кожному виду підготовки приділяється певна кількість годин.
Інструкторську й суддівську практику спортсмени проходять на навчально-тренувальних заняттях в спортивному клубі і на календарних змаганнях Української Федерації Хортингу.
Процес ставлення спортивної форми, як оптимальної готовності хортиста до виступу на змаганнях, відбувається за наступними фазами:
- фаза створення передумов та становлення спортивної форми;
- фаза тимчасового збереження спортивної форми;
- фаза тимчасової втрати спортивної форми.
Це відбивається у розподілі річного циклу на три періоди (макроцикли) тренування(крім групи початкової підготовки):
- підготовчий період;
- змагальний період;
- перехідний період (відновлюючий).

Підготовчий період (серпень-листопад)

Підготовчий період поділяється на два етапи:
- загально-підготовчий;
- спеціально-підготовчий.
Загально-підготовчий етап складається з двох мезациклів:
- втягуючий мезоцикл;
- базовий мезоцикл.
У втягуючому мезоциклі зміст тренування підпорядкований переважно основному завданню - поступово підводити організм спортсменів хортингу до напруженої тренувальної роботи.
В базовому мезоциклі зміст тренування має бути спрямований на закладання фундаменту майбутньої спортивної форми - підвищення рівня розвитку сили, швидкості, витривалості, швидкісно-силових якостей, спритності, технічного рівня, техніко-тактичних дій тощо.
Спеціально-підготовчий етап поділяється також на два мезоцикли:
- контрольно-підготовчий мезоцикл;
- передзмагальний мезоцикл.
В контрольно-підготовчому мезоциклі поєднується тренувальна робота з участю в контрольно-тренувальних змаганнях.
У передзмагальному мезоциклі зміст тренувального процесу полягає у набутті спортсменами хортингу первинної спортивної форми, яка у подальшому буде вдосконалюватися.
Завдання: зміцнення здоров'я спортсменів, поліпшення загальної фізичної підготовленості, вивчення базової техніки й тактики хортингу, удосконалення вольових якостей, підготовка до атестаційних вимог на кваліфікаційний ступінь - ранк хортингу для даної вікової групи, теоретична підготовка.
Тривалість періоду для груп спортивного вдосконалювання - 2-3 міс.

Змагальний період (грудень-травень)

Завдання: подальший розвиток фізичних, вольових якостей і психічної підготовленості, вивчення й удосконалювання базової техніки й тактики хортингу, досягнення високого рівня тренованості, спеціальна підготовка до участі в змаганнях, придбання інструкторських і суддівських навичок. Тривалість періоду для навчально-тренувальних груп 5-6 міс., для старших груп спортивного вдосконалення 6-7 міс.
У змагальному періоді застосовуються мезоцикли двох типів - змагальні та проміжні.
Змагальні мезоцикли включають підготовку до змагань, участь у змаганнях та відновлення.
Проміжний мезоцикл передбачається між змагальними і будується як підтримуючий.
Перехідний мезоцикл починається після закінчення змагань. У цьому мезоциклі здійснюється поступове зниження навантажень за обсягом та інтенсивністю.

Перехідний період (відновлюючий) - (червень-липень)

Завдання: зниження навантаження - активний відпочинок, підтримка досягнутої загальної й спеціальної фізичної підготовленості. Активне використання впливу зовнішніх факторів середовища у відновлюючих, загальнорозвиваючих заняттях (сонце, повітря, вода).
Проведення спортивно-оздоровчих та навчально-методичних виїзних таборів.
Тривалість - 1-2 місяця.