Спортивна підготовка спортсменів хортингу - це педагогічний процес, метою якого є досягнення високих спортивних результатів. Мета тренування обумовлює послідовне вирішення різних за масштабом загальних та окремих завдань, основні з яких можна сформулювати наступним чином: - забезпечення всебічної фізичної підготовленості; - формування техніко-тактичної підготовленості; - підвищення рівня тренованості; - організація виховної роботи на засадах загальнолюдської моралі; - прищеплення навичок щодо дотримання спортивної етики та дисципліни; - зміцнення здоров'я, дотримання вимог особистої та громадської гігієни, гігієни тренування та режиму спортсмена, організація лікарського контролю, - систематична участь в офіційних спортивних змаганнях з хортингу. Програма навчально-тренувальних занять з хортингу складена відповідно до вимог цільової комплексної програми «Фізичне виховання - здоров'я нації», затвердженої Указом Президента України від 1 вересня 1998 року N2963/98 розробленої на основі 3акону України «Про фізичну культуру i спорт». Відповідно до цієї програми перед спортивною групою ставляться наступні завдання: 1. 3дійснення підготовки всебічно розвинених юних спортсменів високої кваліфікації, забезпечувати зміцнення їхнього здоров'я й різнобічний фізичний розвиток. 2. Створення сприятливих умов для задоволення потреби широких верств населення в збереженні здоров'я й активному відпочинку. 3. Створення умов для професійної орієнтації молоді в області спортивно-оздоровчої діяльності, залучення дітей та юнацтва до занять хортингом. 4. Створення матеріально-технічної й методичної бази для залучення дітей i підлітків до здорового способу життя, профілактики правопорушень i використання виду спорту - хортинг, як засо6у відродження бойових і культурних традицій українського народу, виховання патріотизму, любові до Батьківщини, високих цивільних ідеалів, необхідності використання знань та вмінь хортингу на добрі справи, мотивації фізичного й духовного самовдосконалення особистості. Для рішення цих завдань керівники спортивної групи й інструкторський склад у своїй повсякденній практиці повинні приділяти особливу увагу: - створенню умов для проведення регулярних круглорічних занять, прищеплювати інтерес тих, хто займається до вибраного ними виду спорту - хортинг; - організації систематичної виховної роботи в дусі моральних принципів, прищеплюванню юним спортсменам навичок дотримання спортивної етики, організованості, дисципліни; - чіткій організації навчально-виховного процесу, використанню даних науки й передової практики як найважливіших умов систематичного вдосконалювання спортивної майстерності й вольових якостей тих, хто займається; - систематичному проведенню спортивних змагань i активній участі спортсменів в змаганнях свого колективу, району, міста, області, всеукраїнських змаганнях з хортингу; - оволодінню спортсменами необхідних теоретичних знань, (відповідно до вимог "Міжнародної Програми Хортингу") як фактору підвищення якості й продуктивності занять; - залученню батьківського активу до участі в організації навчально-виховної роботи.
Зміст спортивної підготовки
До спортивної підготовки входять: фізична, технічна, психічна тактична, теоретична та інтегральна підготовки. Фізичну підготовку поділяють на: - загальну фізичну підготовку (ЗФП), яка спрямована на підвищення загальної працездатності; - допоміжну фізичну підготовку (ДФП), яка скерована на розвинення координаційних здібностей, швидкості реакції на об'єкт, що рухається, розширення можливостей передбачення (щодо напрямку атаки та інших дій суперника); - спеціальну фізичну підготовку (СФП), спрямовану на розвинення спеціальних фізичних якостей; - функціональну фізичну підготовку (ФФП), яка забезпечує "виведення" спортсменів хортингу на високі обсяг та інтенсивність тренувальних навантажень. У технічній підготовці виділяють: - ударну і блокуючу техніку рук; - ударну і блокуючу техніку ніг; - техніку кидків із стійки; - техніку в положенні лежачи; - техніку стійок і захватів; - техніку падіння; - техніку виведення з рівноваги; - техніку збереження рівноваги; - техніку контрприйомів. До психологічної підготовки входять: - базова - психічне розвинення, освіта й навчання; - тренувальна - формування значущих мотивів та сприятливого відношення до тренувальних завдань і навантажень; - змагальна - формування стану оптимальної бойової готовності (ОБГ), здібності до уважності та мобілізації. Тактична підготовка може бути: - індивідуальною - складання плану проведення бою, змагання; - груповою - добір та розставлення спортсменів хортингу у команді, тактика боротьби; - командною - формування команди, визначення командних та особистих завдань у командних змаганнях. При цьому розрізнюють такі види тактики: - тактика проведення технічної дії (у стійці або лежачи); - тактика проведення бою з суперником; - тактика проведення турніру. Теоретична підготовка - формування у спортсменів хортингу спеціальних знань, потрібних для успішної діяльності в хортингу. Може здійснюватися у ході практичних занять та самостійно. Інтегральна підготовка "обкатка" спрямована на придбання змагального досвіду, підвищення стійкості до змагального стресу і надійності виступів. Може здійснюватися у процесі змагань і модельних тренувань.
Принципи спортивної підготовки
Навчально-тренувальні завдання вирішуються на засадах реалізації трьох груп принципів: - загальнопедагогічних (дидактичних) - виховного навчання, свідомості та активності тих, хто займається, наочності, систематичності, доступності та індивідуалізації, міцності та прогресування; - спортивних - спрямованості до вищих досягнень, спеціалізації та індивідуалізації, єдності усіх видів підготовки, безперервності та циклічності тренувального процесу, поступовості підвищення вимог, хвилеподібності динаміки навантажень; - методичних: а) випередження - випереджаюче щодо технічної підготовки розвинення фізичних якостей, раннє опанування складних елементів техніки, створення перспективних комбінацій хортингу; б) універсальності - формування ефективної техніки нападу і захисту в боротьбі стоячи та лежачи; в) домірності - оптимальний та збалансований розвиток фізичних якостей; г) сполученості - пошук засобів, які б дозволяли вирішувати водночас декілька завдань, наприклад поєднувати технічну і фізичну підготовки; д) надмірності - застосування тренувальних навантажень, які перевищують у 2-3 рази змагальні, опанування нестандартних, ризикованих технічних елементів і комбінацій, що ставлять суперника у безвихідь; є) моделювання - широке використання різних варіантів моделювання змагальної діяльності в тренувальному процесі; ж) централізації - підготовка найбільш перспективних спортсменів на центральних зборах із залученням до роботи з ними кращих спеціалістів.
Етапи багаторічної підготовки
Підготовка спортсменів від початківця до майстра спорту України міжнародного класу являє собою єдину систему, структурні частини якої взаємозв'язані і обумовлені потребою досягнення визначеної заздалегідь мети. В процесі багаторічної підготовки виділяють три вікові зони: - вікова зона перших успіхів; - вікова зона оптимальних можливостей; - вікова зона збереження високих результатів. Такий розподіл дозволяє краще систематизувати структуру тренувального процесу і точніше визначити період напружених тренувань. Багаторічна підготовка в хортингу поділяється на п'ять етапів: перший - посвячення в хортингу (етап початкової підготовки): групи початкової підготовки 1-2-го років навчання, вік учнів - 8-10 років; другий - загального удосконалення (етап попередньої базової підготовки): навчально-тренувальні групи 3-6-го років навчання, вік учнів -10-13 років; третій - індивідуального удосконалення (етап спеціалізованої базової підготовки): групи спортивного удосконалення 7-10-го років навчання, вік учнів -13-17 років; четвертий - вищої спортивної майстерності (етап максимальної реалізації індивідуальних можливостей): групи вищої спортивної майстерності, вік спортсменів- старші 16 років (для дівчат-14); п'ятий - етап збереження рівня спортивних досягнень.
